Людська цивілізація входить у фазовий перехід, коли її успадковані моральні, когнітивні та біологічні архітектури більше не стабілізують реальність. Виживання тепер вимагає нової інтегративної етики, орієнтованої на безперервність існування на людських, машинних і планетарних рівнях.