Стародавньоєгипетське кільце жаб, що датується XVIII династією (1550–1077 рр. до н.е.) Нового царства, є культурно та технологічно значущим ювелірним виробом. Мотив жаби був потужним позитивним символом єгипетської космології, що символізував родючість, життя та воскресіння. Оскільки жаби з'явилися у великій кількості після щорічного затоплення Нілу, вони були нерозривно пов'язані з щорічним оновленням життя та врожаю. Цей зв'язок зробив жабу священною твариною богині Гекет, яку шанували як захисницю пологів. Кільце носили як кулон, і він слугував потужним амулетом, призначеним для здобуття прихильності богині, сприяння родючості та здоров'ю в житті, а також гарантування успішного відродження в потойбіччі. Матеріал — єгипетський синій пігмент — не менш важливий. Це кільце є демонстрацією давньої хімічної майстерності, адже єгипетський синій колір вважається першим синтетичним пігментом в історії людства, хімічно відомим як кальцій-мідний тетрасилікат. Пігмент створювався шляхом нагрівання точної суміші міді, кремнезему, вапна та лужної речовини при високих температурах — складний процес, що демонструє передові хімічні знання майстрів XVIII династії. Яскравий, насичений синій колір високо цінувався єгиптянами, оскільки навмисно імітував вигляд рідкісних і дорогих природних каменів, таких як лазурьт і бірюза, які тісно асоціювалися з небом і богами. Отже, Жаб'яче кільце ідеально втілює підхід Нового Королівства до мистецтва і віри. Вона поєднує глибоку релігійну символіку: жаба, що обіцяє вічне життя, з технологічною досконалістю завдяки використанню міцного, штучного синього пігменту. Перетворюючи цей дорогоцінний матеріал на придатну для носіння формовану форму, перстень слугував видимим маркером як багатства та статусу власника, так і його особистої побожності. Вона залишається важливим артефактом для розуміння того, як елітне єгипетське суспільство поєднувало передову науку з потужною релігійною іконографією у своїх найінтимніших надбаннях. #archaeohistories